Словник термінів

А

Анапест — у силабо-тонічному віршуванні — трискладова стопа з наголосом на останньому складі.
Амфібрахій — у силабо-тонічному віршуванні — трискладова стопа з наголосом на другому складі.
Анафора — єдинопочаток, повторення на початку віршових рядків, строф або речень однакових чи співзвучних слів, синтаксичних конструкцій.
Алітерація — повторення подібних за звучанням приголосних у віршованому рядку, строфі для підсилення звукової або інтонаційної виразності й музичності.
Антитеза — це стилістична фігура, яка утворюється зіставленням слів або словосполучень, протилежних за своїм змістом.
Акровірш — вірш, в якому перші літери рядків утворюють слово або речення.
Алегорія — художній засіб, за допомогою якого узагальнене поняття розкривається через конкретний образ (наприклад, у казках Лисиця уособлює хитрість).
Афоризми, або Крилаті слова — стислі влучні оригінальні вислови відомих письменників, що набули поширення в народі через влучність, дотепність чи широту філософських узагальнень.
Архаїзми — слова, їх форми або мовні звороти, що на даному етапі розвитку мови застаріли або зовсім вийшли із загального вжитку (воєвода, возний).
Асонанс — повторення однакових голосних звуків у рядку або строфі, що надає віршованій мові милозвучності, підсилює її музичність.

Б

Байка — це невелике, здебільшого віршоване оповідання повчального змісту, героями якого виступають звірі, люди, рослини чи предмети. Провідна думка байки називається мораллю. Вона може знаходитись як на початку, так і в кінці твору. Обов’язковим для байки є використання алегорії, сатири, іронії.

Балада — жанр ліро-епічної поезії фантастичної, історико-героїчної або соціально-побутової тематики з драматичним сюжетом (наприклад, «Рибалка» П. Гулака-Артемовського).
Білий вірш — неримовані вірші з чіткою внутрішньою метричною структурою, де на місці рими лишається чиста клавзула (наприклад, «Лісова пісня» Лесі Українки).

В

Верлібр — вірш без рими і розмірів з довільним чергуванням рядків різної довжини.

Г

Гумор — різновид комічного, відображення смішного в життєвих явищах і людських характерах, що не заперечує життєве явище, а лише усвідомлює його недосконалість.

І

Іронія — різновид комічного, прихована насмішка.

К

Комічне — смішне в житті та мистецтві.